- мутити
- [мути/тие]
мучу/, му/тиеш; нак. -ути/, -ут'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
мутити
Смотреть что такое "мутити" в других словарях:
мутити — мучу/, му/тиш, недок., перех., розм. Те саме, що каламутити … Український тлумачний словник
мутити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
каламутити — 1) (робити каламутним, нечистим), колотити, сколочувати, сколотити, мутити, баламутити 2) (кого що сіяти неспокій серед людей, підбурювати на якісь учинки), баламутити, колотити, підбурювати, мутити, заколочувати (перев. зі сл. спокій ) … Словник синонімів української мови
замутити — учу/, ути/ш, док., перех. 1) Док. до мутити 1). Замутити голову. 2) перен.Вивести зі стану спокою; схвилювати. || Порушити (тишу, спокій і т. ін.) … Український тлумачний словник
баламутити — (кого що сіяти неспокій серед людей, підбурювати на лихі вчинки), каламутити, колотити, мутити, заколочувати (перев. зі сл. спокій ) Див. тж. підбурювати … Словник синонімів української мови
хвилювати — I (виводити когось із душевної рівноваги, викликати тривогу, робити неспокійним), непокоїти, тривожити, турбувати, розтривожувати, розтривожити, бентежити, збентежувати, збентежити, розбентежувати, розбентежити, роз ятрювати, роз ятрити,… … Словник синонімів української мови
